Главная страница
Контакты

    Басты бет


Физика-математика факультеті 5В011100 – «Информатика» маманды“ы бойынша о›у ба“дарламасыныЈ жалпы сипаттамасы Берілетін дЩреже

жүктеу 18.1 Mb.



жүктеу 18.1 Mb.
бет7/53
Дата12.04.2017
өлшемі18.1 Mb.

Физика-математика факультеті 5В011100 – «Информатика» маманды“ы бойынша о›у ба“дарламасыныЈ жалпы сипаттамасы Берілетін дЩреже


1   2   3   4   5   6   7   8   9   10   ...   53

Исагулиев К. Macromedia Flash 5. Отладка, публикация и экспорт фильмов. Слои и обьекты. Редактирование, компиляция в формат .CHM, Горчаков Д.А.


  • Web-сайт своими руками - И. Шапошников .: БХВ – Санкт-Петербург, 2000.

  • Flash Анимация в Интернете – Дерек Франклин, Брукс Паттон.: СПБ: Символ Плюс – Санкт- Петербург, 2000.

    Сабаберу Щдістері: О›ытудыЈ дЩстЇрлі Щдістері лекциялы› жЩне практикалы› саба›тар; интерактивті Щдістер – ша“ын топтарда ж±мыс, пікір-талас, ролдік ойындар, презентация, кластер ›±растыру; интерактивті та›таны пайдалану.

    Баалау Щдісі: Щріптік-рейтингтік жЇйе 100 баллды› шкала бойынша, а“ымды› ба›ылау, аралы› ба›ылау, емтихан, ›орытынды ба“а.

    Оу тілі: ›аза› тілі, орыс тілі

    Маманды› (саты) бойынша білім алуаажетті жадай: кітапхана ›оры, электронды› о›улы›тар, интернет-кластары, электронды білім ресурстары (ХЭКР – халы›аралы› электронды кітапханалар ресурсы).

    КурстыЈ/пЩнніЈ/юниттіЈ атауы: Имитациялы› модельдеу

    ПЩнніЈ коды: IM 3303

    ПЩнніЈ типі: КЩсіптендіру пЩндер циклы, таЈдау компоненті

    Оу жылы: 3-ші о›у жылы

    Оу семестрі: 6

    Кредит саны: 3

    ДЩріс беруші: Айтимов М.Ж. -а“а о›ытушы

    КурстыЈ масаты: 輕鴨蟻鴨ó Щäi增儼iíiЈ 張ãiçi庄å Ї凝孼 æЇ虞音遭i 縯焌ó Щäi增儼ií 增昶孼窒儼愼 Ї昱奄ó, 溢鴨蟻鴨菜i 贍莘鳥嫉äi ›暹i造i 穽謫調壹贍姓 òi陰儼i 燮›魂û 墳Ì-鴨 穽謫調壹贍燮液 æЇ銳愼 葉弘ó, 壯›執 æЇ虞íi 溢鴨蟻鴨ó Щäiñi 靭í 切鏃贍了惺 æЩ張 贍莘鳥嫉了惺 Щ牙增儼ií Ї昱奄ó, ñтуденттерге алгоритмдiк тiлдердi, программалау Щдiстерiн, а›паратты› жЇйелер негiздерiн о›ыту.

    Деректемелері/Пререквизиттері: Б±л пЩнді жетік білу Їшін жЇйелердi модельдеудiЈ математикалы› схемаларын, жЇйе моделiн ›±ру принциптерiн, тиiмдi бас›ару есептерiн шешудiЈ математикалы› Щдiстерiн, эксперименттерді жобалау Щдiстерiн, э揄渟鳥靭粧鎭遭i 涅蓀乙ó, 精億哀劉醴彦櫛› 焌庄燮液Ј 茵鋪壯薏› æЇ銳愼 葉弘魂ó 穽專抑債葉惚, 震綎iê 怏壯麟魏薏› ›±終薏隣燮液 溢鴨蟻鴨ó, 震i隣i 蓀ñ›燮ó 嚴俺鎭ðií 袍øå 小懿³ ›剡奄.

    КурстыЈ/пЩнніЈ мазм±ны: Êiði楫å. 輕鴨蟻鴨ó - 診腸 Щäiñi 釣òi庄å. ÆЇ虞íi 溢鴨蟻鴨昶憶i 張ãi豫i òЇñiíi攸儼. 응Æ-裝 (設桎茵窒陝液終ë“陝 à›檉調窒û› æЇ虞) 銳倧鎭昶å æЩ張 涅蓀乙昶à 溢鴨蟻鴨昶i 檉藕贍陝ó. ÆЇ虞音遭i 溢鴨蟻鴨ó òЇ足儼iíiЈ 幽葉茁淸魏打ÿ證. 텀 êй靭ãi靭í æЇ虞音遭i 溢鴨蟻鴨昶iЈ 震i隣iëiãi 靭í ìЇ佚i庄i攸儼i. 輕鴨蟻鴨昶憶i æЇ虞ëiê Щäiñ. 좇Æ (蓀ñ›燮昶ûЈ 設桎茵窒陝液終ë“陝 æЇ虞音ði)-íiЈ æЇ虞ëiê 陝贍了i. Ò±診增魂û› 穽妖打ïi æЩ張 佺ûЈ 焌陰燮乙終. 좇Æ-íiЈ 證倧›û áйëiãi æЩ張 典診證. 좇Æ-íiЈ ›±終薏隣û›-締檣打佺贍液› 儼焉袍ëi攸儼i. ÆЇ虞íi 診陰姓 Щäi增儼i. 獗億哀劉醴彦櫛› 焌庄燮 æЩ張 鏑燮液Ј 茵鋪壯薏› æЇ銳愼 葉弘魂ó 穽專抑債葉û. 쟁檉調窒û› Щäiñ. 碣增言iê Щäiñ. 잼莘鳥嫉äiê Щäiñ. 蕎診 侑雪調窒燮 Щäiñi. 獗億哀劉醴彦櫛› òi詣焉鎭遭i 愼張調打ÿ乙昶ûЈ 惟帳宗噫窒i 穽專抑債葉û. 壬蟻震町凹城外òi Щäiñ. 쟈贍葉 Щäiñ. ÆЇ虞 溢鴨蟻鴨ðiíiЈ 張ãiçi庄å 茵鋪壯薏› 僖楫儼夭孼窒i 涅蓀乙ó. 璥鋪壯薏› 僖楫儼夭孼窒儼äi 診攸凹贍û› 涅蓀乙ó. 扉楫儼夭孼窒i 涅蓀乙ó Щäi增儼i. 鸞調鎭燼ÿ薏› 涅蓀乙ó. 燈檣打佺贍液› 溢鴨蟻. 臀瘡膣惺歪乙ó ìЩ遵音音ði. 줘增涉›û 胞倧 æЩ張 鎭渟-鎭Јäiê. 잡桎桎›診膣 儼臆言儼ií ›鏑菴腸. ÆЇ虞音遭i 溢鴨蟻鴨昶iЈ 穽謫調壹贍û› æЩ張 鎭蹴凹贍û› ›±調陰燮û. 碣醴彦櫛› 穽專嚴增儼äi æЇ銳愼 葉弘昶û ›贍哄診增弘ó 全儼城典乙終. 輕鴨蟻äiЈ 依燼魏薏› 拯諺葉惚 ò±ð“昏ó. 흠嶢惺薏› 溢鴨蟻鴨ó òi陰儼iíiЈ 焌薏增弘茵薏 陝贍了i. ÆЇ虞íi 溢鴨蟻鴨昶iЈ ›鏑菴奬贍û 穽謫調壹贍燮 檉劉òi. ÆЇ虞音遭i 溢鴨蟻鴨昶iЈ 茵鎭茵震魏薏› 拯諺贍燮û. 璥鎭茵震魏薏› 溢鴨蟻äi ›±宗液Ј 張ãi豫i Щäi增儼i. ®醴i揄iç-鴨鎭鏃妖惺乙í“陝 溢鴨蟻 (Ä-拯諺贍燮). 잿贍謫執 溢鴨蟻鴨ð. 漏綎iê 怏壯麟魏薏› ›±終薏隣燮. 男晤›執 怏諦儼孼打贍液› 鎭Ј鴨昶i 袍彪äiЈ 全儼城典薏› Щäiñi. 漏i隣i 蓀ñ›燮ó 嚴俺鎭ðií 袍彪äiЈ 茵鎭茵震魏薏› Щäi增儼i. 魅攸掩 涅› 劉醴彦櫛› 僖增釣茵陰û 嚴俺鎭遭i 袍彪 Щäi增儼i. 쭌鳥惺薏› 嚴俺鎭ó 凞諺孼窒儼i.

    °сынылатын Щдебиет:

    1. 批焉疾佺裝é 綵齬杖ê 秧ÿ 怏增陝打佺狀莘 翟調吾循杖ÿ. 5 有猝, 10 遵靭增ð. “輕鴨泣尊循杖å 茁增諺“, 間操錄, 魏輒崖à 읜Ñ, 1,71 瓊

    2. Под редакцией С.В.Симоновича. “Информатика. Базовый курс“. –Санк-Петербург, 2002 г.

    3. Павлова Н.Т. Компьютерный курс лекций. Астана, 2001.

    4. Беркінбаев К.Н., Ажиханов Н.Т., Нурулаев А.Н.,Ниязова Б.Ж.. Компьютерлік модельдеу негіздері. О›у - Щдістемелік ›±рал. Алматы-2007.

    5. 躬疾荻 Â. Í. “Информационные системы“.СПБ.: Питер, 2002

    Сабаберу Щдістері: О›ытудыЈ дЩстЇрлі Щдістері лекциялы› жЩне практикалы› саба›тар; интерактивті Щдістер – ша“ын топтарда ж±мыс, пікір-талас, ролдік ойындар, презентация, кластер ›±растыру; интерактивті та›таны пайдалану.

    Баалау Щдісі: Щріптік-рейтингтік жЇйе 100 баллды› шкала бойынша, а“ымды› ба›ылау, аралы› ба›ылау, емтихан, ›орытынды ба“а.

    Оу тілі: ›аза› тілі, орыс тілі

    Маманды› (саты) бойынша білім алуаажетті жадай: интернет-ресурстар, электронды о›улы›тар, материалды› база, кітапхана ›оры

    Жеке пЩндерді (курстарды, юниттерді) сипаттау

    КурстыЈ/пЩнніЈ/юниттіЈ атауы: Есептеу жЇйелері, желілер жЩне телекоммуникациялар

    ПЩнніЈ коды: EZhZhT 3304

    ПЩнніЈ типі: КЩсіптендіру пЩндер циклы, таЈдау компоненті

    Оу жылы: 3-ші о›у жылы

    Оу семестрі: 6

    Кредит саны: 3

    ДЩріс беруші: Альменаева Р.О -а“а о›ытушы

    КурстыЈ масаты: Студенттерді компьютерлік желілер негіздерін Їйретіп, жергілікті желілер технологияларын жЩне оларды ›олдану тЇрлерін меЈгертуге басты назар аударылады. Студенттерге желілер архитектурасы жЩне желі ›ызметтері жйнінде тЇсінік бере отырып, есептеуіш желілер концепцияларын ›±растыруды, желілерді ›±растыруды, физикалы› ортада деректерді йткізуде білімдерін ›алыптастыру Їшін йте ›ажет. ПЩнді о›ып Їйренуде студенттер мынадай да“дылар ›алыптасуы керек: есептеуіш желілер туралы тЇсінік болуы, негізгі желі компоненттерін жЩне желі ›ызметтерін білуі ›ажет, желіні ›±растыруды жЩне желі мЩселелерін шеше білуі тиіс, желіні ›олдануда практикалы› да“дылануы тиіс.

    Деректемелері/Пререквизиттері: Б±л пЩнді жетік тЇрде о›ып Їйрену Їшін мектеп информатикасыныЈ базалы› ±“ымдарын, дискреттік математика, ЭЕМ жЩне программалау, тілдер теориясы мен ЭЕМ архитектурасын, программалау тілдерін жа›сы білу керек.

    КурстыЈ/пЩнніЈ мазм±ны: Компьютерлік желілер тЇрлері, компьютерлік желініЈ сипаттамасы, серверлік жЩне бір рангілі желілер, арты›шылы›тары мен кемшіліктері, мЩлімет жіберу ортасы, аналогты канал, санды› канал, кабельдік канал; компьютерлік желілердіЈ топологиясы (шина, ж±лдызша, са›ина), модем технологиясы, коммутациялау Щдістері, желілік техникалы› ›±ралдар, OSI кйпдеЈгейлік жЇйесі, OSI моделі деЈгейлерініЈ йзара Щсерлесуі, OSI деЈгейлері, жЇйелік технологиялар, желілік операциялы› жЇйелер, Unix операциялы› жЇйесі, ау›ымды есептеу желілерініЈ функциялары жЩне тЇрлері, Internet желісі, хаттамалар (ARP, RARP, TCP, UDP), желіні ›ор“ау Щдістері, DNS ›ызметі, сымсыз технологиялар (WI-FI, Bluetooth, GSM), ба“ыттауыштар, ба“ыттауыш алгоритмдері.

    °сынылатын Щдебиет:

    1. 쮜卽雪窓 Á.Ä., 虔炡í Ñ.À. 蛟狀述 惟逸淆鎭存紅 遵鎭é. 嶋齬狀å 禎櫛訟å. –Ì.:遯宗ì,2007. – 271 ñ.

    2. 煤調禎循 Ì.Ì. 柑猝 音柚僥 禎 怏烝寥泣張 «嵌逸淆鎭存酷 遵震». 嶋齬狀å 禎櫛訟å. –圖潗-間靭壯莘猝ê, 2007. – 184 ñ.

    3. 皎搖儼 Â.Ã., 皎搖儼 Í.À.嵌逸淆鎭存酷 遵震: 穽妖打鋌, 鎭蹴鏑謫僚, 穽剪適鏑û/–拮Á: 흔菴鎭蟻增脣 «勸鎭ð», 2006. – 960ñ.

    4. 쿨蹟哀循 Å.Í. 嵌逸淆鎭存酷 遵震: 鎭蹴鏑謫僚, 穽剪適鏑û, 惟逸佺孼執. 嶋齬狀å 禎櫛訟å. – Ñ.-弓.: 躬鎭趙債蜃孺é 妖增嶢寀 渟妬震, 2006. – 159ñ.

    5. 宮膺儼 Ì., 酪檣音ð Ð.Á. 厥赤攸寮荻陝猥 è 純抑釣杖å 惟逸淆鎭存紅 遵鎭é. 嶋齬裝é 有猝 (2-å 了ä). – 拮á.:죵Â – 邏檣ò-躬鎭趙債ã, 2003. –240ñ.



    Сабаберу Щдістері: О›ытудыЈ дЩстЇрлі Щдістері лекциялы› жЩне практикалы› саба›тар; интерактивті Щдістер – ша“ын топтарда ж±мыс, пікір-талас, ролдік ойындар, презентация, кластер ›±растыру; интерактивті та›таны пайдалану.

    Баалау Щдісі: Щріптік-рейтингтік жЇйе 100 баллды› шкала бойынша, а“ымды› ба›ылау, аралы› ба›ылау, емтихан, ›орытынды ба“а.

    Оу тілі: ›аза› тілі, орыс тілі

    Маманды› (саты) бойынша білім алуаажетті жадай: интернет-ресурстар, электронды о›улы›тар, материалды› база, кітапхана›оры

    Жеке пЩндерді (курстарды, юниттерді) сипаттау

    КурстыЈ/пЩнніЈ/юниттіЈ атауы: Графтар теориясы

    ПЩнніЈ коды: GT3304

    ПЩнніЈ типі: КЩсіптендіру пЩндер циклы, таЈдау компоненті

    О›у жылы: 3-ші о›у жылы

    О›у семестрі: 6

    Кредит саны: 3

    ДЩріс беруші: Жарменова Б.К. -а“а о›ытушы

    КурстыЈ масаты: СтуденттердіЈ графтар теориясыныЈ негізгі ±“ымдарын меЈгеріп, комбинаторика есептерін шешу мен граф ›±рудыЈ Щдістерін Їйренуге басты назар аударылады. Сонымен ›атар студенттердіЈ а›ыл-ойын йзініЈ ›азіргі а›парат мЇмкіншіліктерін, ›абілеттерін ны“айту“а жЩне кездейсо› заЈдылы›тарын танып-білуге ба“ыттал“ан. «Графтар теориясы» курсы студенттердіЈ абстрактілі, алгоритмдік ойлау мЩдениетін ›алыптастыру Їшін йте ›ажет.

    Деректемелері/Пререквизиттері:

    Математикалы› талдау;

    Дискреттік математика;

    Математикалы› логика;



    Информатика.

    КурстыЈ/пЩнніЈ мазм±ны: љарапайым ±“ымдар (тЇсініктер) мен аны›тамалар. Кйбейту мен ›осу ›а“идасы ( принципі). Орын ауыстыру, орналастыру мен Їйлестіру. Графтар дЩрежесініЈ ›асиеттері. Эйлер теориясы Ба“ыттал“ан графтар. Графтардын еЈ ›арапайым ›асиеттері. Ашы› (дерево) жЩне т±йы› (цикл) графта𠱓ымы. Жазы› графтар ›асиеттері. Ашы› графтар ›асиеттері. Эйлер графтарымен ›олды Їзбей сызу есептері. Ілулі граф. Ілулі графта“ы ›ыс›а жолдар жЩне ›ыс›а маршруттарды ›±рудыЈ Форда алгоритмі. Графта ›ыс›а жол іздеу. Графта“ы ара-›ашы›ты›тардыЈ сипаттамалары. Графты орап йту. Графтарды бояу жЩне Зыков алгоритмі. Ба“ыттал“ан графтар жЩне Форд-Фалкерсон алгоритмі.

    °сынылатын Щдебиет:

    1. Ф.А.Новиков, Дискретная математика для программистов,М.,2001

    2. Иванов Б.Н. Дискретная математика для программистов. Учебник СПБ. Ланв. 2002.

    3. Белов Теория Графов, Москва, «Наука»,1968.

    4. Жетпісов љ., Математикалы› логика жЩне дискретті математика, љара“анды, 2008

    5. Оре О. Теория графов. – М.: Наука, 1980.

    6. Исмагилов Р.С., Калинкин А.В. Матеpиалы к пpактическим занятиям по куpсу: Дискpетная математика по теме: Алгоpитмы на гpафах. - М.: МГТУ, 1995

    7. Яблонский С. В. Введение в дискретную математику. – М.: Высшая школа, 2002. – 384 с.

    8. В. В.Куликов, Дискретная математика (учебное пособие). М., РИОР, 2007. 174 с.

    Сабаберу Щдістері: О›ытудыЈ дЩстЇрлі Щдістері лекциялы› жЩне практикалы› саба›тар; интерактивті Щдістер – ша“ын топтарда ж±мыс; интерактивті та›таны пайдалану.

    Баалау Щдісі: Щріптік-рейтингтік жЇйе 100 баллды› шкала бойынша, а“ымды› ба›ылау, аралы› ба›ылау, емтихан, ›орытынды ба“а.

    Оу тілі: ›аза› тілі, орыс тілі

    Маманды› (саты) бойынша білім алуаажетті жадай: кітапхана ›оры, электронды› о›улы›тар, электронды білім ресурстары (ХЭКР – халы›аралы› электронды кітапханалар ресурсы).
    Жеке пЩндерді (курстарды, юниттерді) сипаттау

    КурстыЈ/пЩнніЈ/юниттіЈ атауы: Деректер ›оры жЩне а›параты› жЇйелер

    ПЩнніЈ коды: DKAZh 4305

    ПЩнніЈ типі: КЩсіптендіру, міндетті пЩн

    Оу жылы: 3-ші о›у жылы

    Оу семестрі: 7

    Кредит саны: 2

    ДЩріс беруші: ЖЇсіпбек Б.К. - информатика магистрі, а“а о›ытушы

    КурстыЈ масаты:.

    Казіргі заман“ы мЩліметтер ›орыныЈ теориялы› негіздерін, мЩліметтер ›орын жасау жЩне олармен ж±мыс істеу принциптерін Їйрену, студенттерді ЩртЇрлі информациялы› жЇйелерде мЩліметтер ›орымен ж±мыс істеуге ›ажетті біліммен ›аруландырып, да“дыларын ›алыптастыру болып табылады.



    Деректемелері/Пререквизиттері: Информатика, Программалау

    КурстыЈ/пЩнніЈ мазм±ны:

    МЩліметтер ›орыныЈ пайда болу жЩне даму тарихы. А›паратты› жЇйелердіЈ архитехтурасы. А›паратты› жЇйелердіЈ классификациясы. Жергілікті а›паратты› жЇйелер жЩне компьютерлік желілердегі а›паратты› жЇйелер. А›паратты› жЇйедегі мЩліметтер ›оры. САSE - технология. МЩліметтер ›орыныЈ модельдері: иерархиялы›, желілік, постреляциялы›, кйпйлшемді. МЩліметтер ›орын берудіЈ деЈгейлері: ›олданушылы›, концептуалды› жЩне физикалы›. МЩліметтер ›орыныЈ физикалы› жЩне логикалы› тЩуелсіздігі. МЩліметтер ›орын жобалау. Реляциялы› модель. Атрибут (йріс, ба“ана). Кортеж (жазба, жол). љатынас (кесте). Нормаль формалар. Ал“аш›ы жЩне сырт›ы кілттер. Реляциялы› алгебраныЈ амалдары. МЩліметтер ›орында а›параттарды ›ор“ау. МЩліметтер ›орын бас›ару жЇйесі (МљБЖ). SQL тілі. Жо“ары деЈгейдегі программалау тілдерін пайдаланып мЩліметтер ›орын программалау.



    °сынылатын Щдебиет:

    1. Золотова С.И. Практикум по Access. Финансы и статисктика, Мосвква, 2000.

    2. Джулия Келли, Самоучитель Access 97. Питер. Санкт – Петербург, 2000.

    3. Робинсон С. Access 2000. Учебный курс.

    4. Глушаков С.В.,Ломотько Д.В. Базы данных. – Харковь: Фолио; М.:ООО «Издательство АСТ», 2002.

    5. Хомоненко А.Д., Цыганков В. М., Мальцев М.Г. Базы данных. Учебник для высших учебных заведений/ Под ред.проф. А.Д. Хомоненко. – Санкт –Претербург: «КОРОНА принт», 2000.

    6. Глушаков С.В., Ломотько Д.В. Базы данных.–Харков:Фолио; М.:ООО«Издательство АСТ», 2002.

    7. Джеймс Р. Грофф, Пол Н. Вайнберг SQL – полное руководство, 2000.

    8. Архангельский А.Я., «Язык SQL в Delphi5». – Москва, Издательсьво «Бином», 2000.

    Сабаберу Щдістері: О›ытудыЈ дЩстЇрлі Щдістері лекциялы› жЩне практикалы› саба›тар; интерактивті Щдістер – ша“ын топтарда ж±мыс; интерактивті та›таны пайдалану.

    Баалау Щдісі: Щріптік-рейтингтік жЇйе 100 баллды› шкала бойынша, а“ымды› ба›ылау, аралы› ба›ылау, емтихан, ›орытынды ба“а.

    Оу тілі: ›аза› тілі, орыс тілі

    Маманды› (саты) бойынша білім алуаажетті жадай: кітапхана ›оры, электронды› о›улы›тар, электронды білім ресурстары (ХЭКР – халы›аралы› электронды кітапханалар ресурсы).


    КурстыЈ/пЩнніЈ/юниттіЈ атауы: 邏庄û› 鎭蹴鏑謫乙ð

    ПЩнніЈ коды: ST 4305

    ПЩнніЈ типі: КЩсіптендіру пЩндер циклы, таЈдау компоненті

    Оу жылы: 4-ші о›у жылы

    Оу семестрі: 7

    Кредит саны: 3

    ДЩріс беруші : 잰震溢â Ì.Æ -а“а о›ытушы

    КурстыЈ масаты: љазiргi заман“ы санды› а›паратты› технологиялардыЈ мЇмкiндiктерiн ашып кйрсету жЩне олардыЈ даму перспективасын тЇсiндiру. Т±рмыс›а арнал“ан цифрлы› ›±рыл“ылар. 邏庄û› 鎭蹴鏑謫乙遭ûЈ êй靭陞靭í видеофильм тЇсіру этаптары 縯焌ó Щäi增儼ií 增昶孼窒儼愼 Ї昱奄ó. Видеоэффектлерді практикада ›олдану. Бейнемен ж±мыс істейтін ›олданбалы программа тЇрлерімен таныстыру.

    Деректемелері/Пререквизиттері: Информатика, А›паратты› технологиялар, љолданбалы программалы› ›амтамасыз ету, Компьютерлік графика.

    КурстыЈ/пЩнніЈ мазм±ны: Санды› технологиялар. ОлардыЈ пайда болу тарихы. Компьютерде санды› а›параттыЈ берілуі. Санды› технологиялар тЇрлері. Санды› технологиялардыЈ архитектуралы› айырмашылы›тары. Сканерлер. Сканерлермен ж±мыс істейтін программалар. Видеокамера тЇрлері. ВидеокамералардыЈ техникалы› сипаттамалары. Дербес компьютердіЈ бейнежЇйесі. Компьютерді видеостудия ретінде ›олдану. изге цифрлы› ›±рыл“ыларды ›олдану ерекшеліктері. Т±рмыс›а арнал“ан цифрлы› ›±рыл“ылар.



    °сынылатын Щдебиет:

    1. Кирьянов Д., Кирьянова Е. Adobe Premiere Pro CS3 Санкт-Петербург 2008 г.

    2. Столяров А.М., Столярова Е.С. Pinnacle Studio/Studio Plus v. 10.5 М. 2001 г.

    3. Информатика: Практикум по технологии работы на компьютере под.редакцией И.В. Макаровой.-2-е издание. –М.:“Финансы ис статистика“, 1998 г.

    4. Левин А. Самоучитель Компьютерной графики и звука. –СПб.:Питер-2003 г.

    5. http://www.intuit.ru

    6. Шафрин Ю. А . “ Основы компьютерной технологии“.-М., АБФ, 2004.

    7. 躬疾荻 Â. Í. “Информационные системы“.СПБ.: Питер, 2002

    Сабаберу Щдістері: О›ытудыЈ дЩстЇрлі Щдістері лекциялы› жЩне практикалы› саба›тар; интерактивті Щдістер – ша“ын топтарда ж±мыс, пікір-талас, ролдік ойындар, презентация, кластер ›±растыру; интерактивті та›таны пайдалану.

    Баалау Щдісі: Щріптік-рейтингтік жЇйе 100 баллды› шкала бойынша, а“ымды› ба›ылау, аралы› ба›ылау, емтихан, ›орытынды ба“а.

    Оу тілі: ›аза› тілі, орыс тілі

    Маманды› (саты) бойынша білім алуаажетті жадай: кітапхана ›оры, электронды› о›улы›тар, интернет-кластары, электронды білім ресурстары (ХЭКР – халы›аралы› электронды кітапханалар ресурсы).

    Жеке пЩндерді (курстарды, юниттерді) сипаттау

    КурстыЈ/пЩнніЈ/юниттіЈ атауы: Пареллель есептеулер

    ПЩнніЈ коды: РЕ 4306

    ПЩнніЈ типі: КЩсіптендіру пЩндер циклы, таЈдау компоненті

    Оу жылы: 4-ші о›у жылы

    Оу семестрі: 7

    Кредит саны: 3

    ДЩріс беруші: Айтимов М.Ж. -а“а о›ытушы

    КурстыЈ масаты: 宮調應言ü 嚴俺鎭窓儼 張陞楹í î›哄 小懿; 콸釣攸儼 檉調應言了爾 æЩ張 贍莘鳥嫉牙ê 檉調應言了隣³ òЇ嗾庄놈ó; Шð òЇ足³ 震綎憶³ 檉調應言ü 惟逸淆鎭足儼愼 ›汞›星à 瀑懿 悚宗; 宮調應言ü 穽謫調壹贍姓液Ј Щð òЇ諸í ›燮葉執宗; Кейбір негізгі параллель алгоритмдерді беру: с±рыптау; кескінді йЈдеу жЩне та“ы бас›алар.

    Деректемелері/Пререквизиттері: Б±л пЩнді жетік тЇрде о›ып Їйрену Їшін жеке компьютерлердіЈ архитектурасын, компьютерлік желілер, есептеу Щдістерін білу керек. Сонымен ›атар мына мЩселелерге назар аударылады: МЩліметтерді йЈдеу негіздерін білуге; Компьютер архитектурасын жетік білуге; Бейнені параллель йЈдеудіЈ негізгі типтерін білуге;

    КурстыЈ/пЩнніЈ мазм±ны: Параллелизм. ПрограммалаудыЈ параллельдік модельдері. Параллельдік компьютерлер: параллельдік компьютерлердіЈ типтері. Флинн таксономиясы, жаЈа таксономия ›±рудыЈ Щдістері. Параллельдік программалаудыЈ тиімділігін ба“алау. Процесстер жЩне синхронизация: аппаратты› деЈгейдегі синхронизация, программалау тілі деЈгейдегі синхронизация. Хабар тасымалдау синхронизациясы жЩне кЇту механизмі. Параллелдік алгоритмдер: салыстыру жЩне алмастыру, бйлшектеу Щдісі, матрицалы› есептеулер, санды› Щдістерді параллельдеу алгоритмдері.

    Параллельдік программалау: PVM, BSP, MPI, LINDA, OPENMP, С++ ›олданып бйлінген берілгендермен ж±мыс. Параллельдік программалау тілдері: Оccam жЩне HPF. Параллельдік алгоритмдерді ЩртЇрлі есептерді шешуге ›олдану. Мультипроцессорлы› есептеу жЇйесін ›±ру Щдістері. Параллельдік есептеу жЇйесініЈ тЇрлері. «Операнд-операция» тЇріндегі граф алгоритм моделі. Параллель алгоритмдер жЩне программаларды йЈдеу принциптері. Параллель программалаудыЈ йЈдеу жЇйесі.



    °сынылатын Щдебиет:

    1. Гергель В.П. Теория и практика параллельных вычислений БИНОМ. Лаборатория знаний, Интернет-университет информационных технологий - ИНТУИТ.ру, 2007

    2. Левин М.П. Параллельное программирование с использованием OpenMP

    БИНОМ. Лаборатория знаний, Интернет-университет информационных технологий – WWW.INTUIT.RU, 2008

    3. Антонов А.С. "Параллельное программирование с использованием технологии OpenMP: Учебное пособие".- М.: Изд-во МГУ, 2009

    4. Ш.Ж.А›жалова Параллельдік есептеу. Алматы 2004



    Сабаберу Щдістері: баяндау, сйздік Щдісі, тренинг

    Баалау Щдісі: Щріптік-рейтингтік жЇйе 100 баллды› шкала бойынша, а“ымды› ба›ылау, аралы› ба›ылау, емтихан, ›орытынды ба“а.

    Оу тілі: ›аза› тілі, орыс тілі

    Маманды› (саты) бойынша білім алуаажетті жадай: кітапхана ›оры, электронды› о›улы›тар, интернет-кластары, электронды білім ресурстары (ХЭКР – халы›аралы› электронды кітапханалар ресурсы).

    КурстыЈ/пЩнніЈ/юниттіЈ атауы: Оптимизациялы› Щдістер жЩне операцияларды зерттеу

    ПЩнніЈ коды: OАОZ 4306

    ПЩнніЈ типі: КЩсіптендіру пЩндер циклы, міндетті компонент

    Оу жылы: 3-ші о›у жылы

    Оу семестрі: 6

    Кредит саны: 3

    ДЩріс беруші: Альменаева Р.и.- а“а о›ытушы

    КурстыЈ масаты: математикалы› моделдеу Щдістерін, ›ате кйздерін, алын“ан нЩтижелерді талдай алуды жЇйелі тЇрде ›алыптастыруды кйздейді. Сонымен ›атар студенттерді ЩртЇрлі пЩндік салаларда“ы на›ты ›±былыстарды математикалы› моделдеу Їрдісінде туындайтын есептерді ЭЕМ кймегімен шы“арудыЈ есептеу алгоритмдерін жасау мен ›олдану“а дайындау.

    Деректемелері/Пререквизиттері:. аналитикалы› геометрия, математикалы› талдау, а›паратты› технологиялар мен а›паратты› моделдеу, программалау

    КурстыЈ/пЩнніЈ мазм±ны:

    Сызы›ты› ба“дарлама: Сызы›ты› ба“дарлама есебініЈ ›ойылу, оныЈ геометриялы› жЩне экономикалы› интерпретациясы, екі жасты принципі, тиімділік шарттары, транспортты› тапсырмасы, симплекс Щдіс, Дербес анализініЈ элементтері. Математикалы› ба“даламаныЈ екі жа›тылы“ы. Сызы›сыз ба“дарлама: есебініЈ ›ойылуы, экономикалы› интерпретация, екі жа›тылы›, Кун-ТаккердіЈ теоремасы, тиімділік шарттары, айып функция Щдістері, мЇмкіндік ба“ыттары, сызы›ты› кесінділер, тегіс емес оптимизация. Оптимизация, шартсыз жЩне шартты оптимизацияныЈ санды› Щдістері. Эйлер теЈдеуі. БеллманныЈ динамикалы› программалау Щдісі.

    Операцияны зерттеу. Операцияларды зерттеу пЩнініЈ дамуы жЩне тарихы. Шешім ›абылдау жЩне ойындар теориясыныЈ элементтері. Сызы›ты› жЩне сызы›ты› емс моделдер. Сызы›ты› прорграммалаудыЈ есептері. Транспортты› есептер жЩне оны жетілдіру. Желілік моделдер. Ы›тимал моделдер. Имитациялы› моделдеу. ЖЇйелік анализ.

  • 1   2   3   4   5   6   7   8   9   10   ...   53


    жүктеу 18.1 Mb.